Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

осотий

Осотий, -тия, м. Раст.: a) Cardnus nutans. Шух. І. 21. б) Cnicus. Лв. 97.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 3, ст. 70.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ОСОТИЙ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ОСОТИЙ"
Гу́діння 1, -ня, с. Порицаніе, осужденіе. Cм. гудити.
Дженджерува́ти, -ру́ю, -єш, гл. ? А шо, поїзд скоро піде? — Е, ні, не скоро. — А то ж якийсь біга. — Та то він дженджерує. (Говорилось о маневрировавшемъ поѣздѣ). Харьк. г. Слов. Д. Эварн.
Дзя́ма, -ми, ж. Говяжій отваръ. Угор.
Дирка́ч, -ча́, м. = Деркач.
Книжній, -я, -є. Книжный. Вибачайте, люде добрі, що козацьку славу так навманя росказую без книжньої трави. Шевч. 206.
Погріхувати, -ху́ю, -єш, гл. Напрасно обвинить, заподозрить. Погріхували на його дурно, що він яблука покрав. Борз. у.
Подякування, -ня, с. Благодареніе.
Попідсипати, -па́ю, -єш, гл. 1) Подсыпать (во множествѣ). 2) Подлить (во множествѣ). 3) Положить яйца подъ насѣдки.
Ревнувати, -ну́ю, -єш, гл. Ревновать. Гриця кохала та й ревнувала. Чуб. V. 431. Я вже не плачу тепер, я вже не ревную, та й не кохаю. МВ. ІІ. 151.
Хурдиста, -ти, ж. Мятель. Черк. у.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ОСОТИЙ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.