Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

оспалий

Оспалий, -а, -е. 1) Сонливый. 2) Вялый, лѣнивый, безпечный. Там то невістка, там то оспала, як би її не збудила, то б рано не встала. Чуб. V. 757.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 3, ст. 70.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ОСПАЛИЙ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ОСПАЛИЙ"
Бережан, -на, м. Прибрежный житель.
Борланка, -ки, ж. = борлак. Вх. Зн. 4.
Дола́сувати, -сую, -єш, гл. Долакомиться.
Ману́шка, -ки, ж. Малютка. Та воно манушечка, — не бий його. Волч. у.
Надзю́бати Cм. надзюбувати.
Обвозитися, -жуся, -зишся, сов. в. обвезтися, -зуся, -зе́шся, гл. Обвозиться, обвезтися.
Перегнути, -ся. Cм. перегинати, -ся.
Смолі, -лів, м. мн. Сопли. Угор.
Таборувати, -ру́ю, -єш, гл. Стоять лагеремъ. Шейк.
Шпірувати, -ру́ю, -єш, гл. Сѣчь, мучить. Паничі Йвася шпірують — не догодив. МВ. 1. 45.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ОСПАЛИЙ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.