Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

оспалий

Оспалий, -а, -е. 1) Сонливый. 2) Вялый, лѣнивый, безпечный. Там то невістка, там то оспала, як би її не збудила, то б рано не встала. Чуб. V. 757.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 3, ст. 70.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ОСПАЛИЙ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ОСПАЛИЙ"
Бандур, -ра, ж. Содержатель публичнаго дома. Желех.
Де́ржало, -ла, с. = Держално. Ум. Де́ржальце.
Долічи́ти, -ся. Cм. долічувати, -ся.
Завсі́гди нар. = завсіди. Желех. Зевсегда будемо укупі. Кв. Драм. 302. Невіра завсігда невіра. Ном. № 896.
Злочинець, -нця, м. Злодѣй, преступникъ. Мир. ХРВ. 55. Мкр. Г. 5. Злочинцеві всі дні сповняє туга. К. Іов. 33.
Махови́к, -ка, м. Маятникъ. Мнж. 185.
Палярня, -ні, ж. Винокурня. Вх. Лем. 446.
Перецвіркотати, -чу́, -ти́ш, гл. О сверчкѣ: окончить трещать.  
Селява, -ви, ж. Шамая. Поп. 102.
Фаля, -лі, ж. Вѣтеръ съ дождемъ. Вх. Лем. 477.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ОСПАЛИЙ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.