Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

особий

Особий, -а, -е. Особый, отдѣльный. Царедворці дали незнайку особу хату. Рудч. Ск. І. 113.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 3, ст. 70.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ОСОБИЙ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ОСОБИЙ"
Богдай сз. Дай Богъ! Богдан ніхто такого не діждав. МВ. І. 73. Cм. бодай!
В'юн, -на, м. 1) Рыба вьюнъ. Колись щука застукала в'юна у такім куточку, що не було куди йому втікати. Рудч. Ск. І. 46. 2) Названіе вертляваго, живого вола. КС. 1898. VII. 46.
Жи́лавіти, -вію, -єш, гл. Дѣлаться тугимъ, жесткимъ, жилистымъ. Желех.
Лоптя́чка, -ки, ж. Щемленіе. Желех. Вх. Зн. 84.
Мерша́нка, -ки, ж. Корова. Желех. Вх. Зн. 35.
Побігати 2, -га́ю, -єш, гл. = побігти. І теє промовляли (кінні брати), відтіль побігали. АД. І. 107.
Похвальшувати, -шу́ю, -єш, гл. = пофальшувати.
Розмін, -ну, м. 1) Размѣнъ. 2) Обратная мѣна.
Сукнарь, -ря, м. Суконщикъ. Екатер. г.
Ушелепкатися, -каюся, -єшся, гл. Попасть куда, забраться, попасть во что либо неудачно, несчастливо. Мнж. 193.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ОСОБИЙ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.