Домонта́рь, -ря́, м. Домосѣдъ. Будуть мене козаки за хліб, за сіль поважати, тільки будуть мене, мати, на підпитку гречкосієм, домонтарем величати.
Затала́патися, -паюся, -єшся, гл. Зашлепаться въ грязи, забрызгаться грязью. Глянь, як заталапалась, і тварі не знать.
Зогнити, -нию́, -ниєш, гл. Сгнить. Учора жив, а сьогодня зогнив.
Клап, -па, м.
1) Родъ зубца въ одеждѣ.
2) = капель.
8) мн. Объ ушахъ свиньи. Ум. клапоньки. Прийшла свиня до коня та й каже: «Ось бо й я румак!». А кінь одказав: «І ніженьки коротенькі, і ушеньки клапоньки, і сама як свиня».
Літопи́сний, -а, -е. Лѣтописный. Читаючи про ту незгоду літописню скрижалю, написану сльозами і кров'ю.
Олці, -ців, м. мн. Вмѣсто: вовки. Употреблено въ думѣ (какъ подражаніе ц.-славянскому): Олці-сірохманці з великих степів набігали.
Охрипнути, -пну, -неш, гл. Охрипнуть. Аби була ласка слухати, поки не охрип — співатиму.
Роздіймати, -ма́ю, -єш, сов. в. роздійми́ти и роздійня́ти, -йму́, -меш, гл. = рознімати, розняти.
Укучитися, -чуся, -чишся, гл. Наскучить, надоѣсть. Добре ніколи не укучиться.
Черезножиця, -ці, ж. = поверхниця.
