Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

мимка

Ми́мка, -ки, ж. 1) Женщина, имѣющая одну грудь или обѣ съ атрофированными млечными желѣзами. 2) Корова, доющаяся не на всѣ дойки, или совсѣмъ не дающая молока. Мимка на одну дойку, на дві, на всі.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 2, ст. 425.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "МИМКА"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "МИМКА"
Гнойовисько, -ка, с. = гноїсько.
Ди́бки I нар. = Дибка. Дали бабі рибки, стала баба дибки. Ном.
Мочи́вий, -а, -е. = мочливий. Мочиве літо. Вх. Зн. 37.
Обмивання, -ня, с. Обмываніе, омовеніе. Це обмивання треба зробити по заході сонця. Чуб. І. 123.
Пиріюватий, -а, -е. = періюватий. Пиріювате поле.
Погарніти, -ні́ю, -єш, гл. Похорошѣть, сдѣлаться лучше. Погарніли люде. Конст. у.
Погребня, -ні́, ж. = погребник.
Полокати, -каю, -єш, гл. Мыть, полоскать. Угор. Полотна пшениця. Камен. у.
Правдолюбець, -бця, м. Поборник, истины.
Самарати, -раю, -єш, гл. Походить, быть похожимъ. Кіс самарає на дрозда. Вх. Зн. 62.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова МИМКА.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.