Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

миротворець

Миротво́рець, -рця, ж. Миротворецъ, примиритель. Блаженні миротворці, бо такі синами Божими зватимуться. Єв. Мт. V. 9.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 2, ст. 427.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "МИРОТВОРЕЦЬ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "МИРОТВОРЕЦЬ"
Гарбання, -ня, с. Захватъ, грабежъ. Гарбання чужої предківщини. К. XII. 133.
Дебельне́нький, -а, -е., Ум. отъ дебелий.
Нала́пати, -ся. Cм. налапувати, -ся.
Понаскакувати, -куємо, -єте, гл. Наскочить (о многихъ).
Поначитуватися, -туємося, -єтеся, гл. Начитаться (о многихъ). Ми й сами всього того доволі поначитувались. К. Хата, IX.
Попогрюкати, -каю, -єш, гл. То-же, что и грюкати, но продолжительное время. Попогрюкала добре в двері, поки почули, — добре сплять люде. Харьк. у.
Попригинатися, -наємося, -єтеся, гл. Пригнуться (во множествѣ). Хлопці попригиналися за тином, щоб їх не побачили. Кіевск. у.
Прозоро нар. Прозрачно.
Розфійниця, -ці, ж. Расточительница. Желех. Ведемо ті господиню: до комори клюшницю, до муки розфійницю. О. 1862. IV. 36.
Тальба, -би, ж. Плоть сплавного дерева; на немъ есть керма и сохар. (Cм.). Шух. І. 181.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова МИРОТВОРЕЦЬ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.