Дуби́на, -ни, ж. 1) Дубовое дерево. Сюди туди дубину стрепену, — посипались жолудочки в пелену. От кріпка дубина, — сокира як од заліза одскакує. 2) Дубовый лѣсъ. Ой з-за гори високої та з зеленої дубини ідуть ляхи на три Шляхи за півтори милі. Як були ми молодими, то ходили по дубині у червоних запасках і сивизна на висках. 3) Дубовая палка. От козаки до його з дубинами. Ум. дуби́нка, дуби́нонька, дуби́ночка. Між дубинки та ліщинки шматок шкуратинки. Ой піду я в дубиноньку спати. Пойду в ліс, вирубаю дубинку.
Коновал, -ла, м. Коновалъ. Сюди шевці й кравці, шаповали й коновали. Такий коновал, що через шкуру бачить.
Мо́кнути, -ну, -неш, гл. = мокти.
Навча́ння, -ня, с. 1) Обученіе, преподаваніе. В самому методі навчання не видно... навіть і помислу про те, щоб знаннє в голові... організувалось у думаннє. 2) Науськиваніе, подзадориваніе.
Облудний, -а, -е. Лицемѣрный, притворный. Який тепер світ облудний. Облудна мова.
Пересушувати, -шую, -єш, сов. в. пересуши́ти, -шу́, -шиш, гл.
1) Просушивать, просушить. Ми вам тут не надокучимо, онучечки пересушимо.
2) Пересушивать, пересушить чрезъ мѣру.
Розганяти, -няю, -єш, сов. в. розігнати, розжену, -неш, гл. Разгонять, разогнать, разсѣевать, разсѣять. Вітер повіває, хмару розганяє. Удівоньку з душі люблю, дітей розганяю. Він їм тугу розганяє, хоть сам серпом нудить.
Сальце, -ця, с. Ум. отъ сало.
Фіїна, -ни, ж. = хрещениця.
Чубатник, -ка, м. Раст. лиственница европейская, Larix europaea.
