Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

милостинник

Милости́нник, -ка, ж. Раздающій милостыню.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 2, ст. 424.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "МИЛОСТИННИК"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "МИЛОСТИННИК"
Віддухопелити, -лю, -лиш, гл. Отколотить. Иноді віддухопелять добре. Г. Барв. 365.
Ґерґота́ти, -ґочу́, -чеш и ґерґоті́ти, -ґочу́, -ти́ш, гл. 1) Кричать (о гусяхъ, индюкахъ). Рябко спитать хотів, але Рябків язик був в роті спутаний, неначе путом з лик і ґерґотів щось як на сідалі индик. Г. Арт. (О. 1861. ІІІ.). 2) Говорить на непонятномъ языкѣ.
Допи́сувати, -сую, -єш, сов. в. дописа́ти, -пишу́, -шеш, гл. 1) Дописывать, дописать. 2) Корреспондировать.
Му́зьки, -зьок, ж. мн. Начесы. (К. 11. Михальчукъ).
Роздарити Cм. роздарувати.
Статуя, -туї, ж. Статуя. Із брондзи литую статую самого кесаря несуть. Шевч. 607.
Тварь, -рі, ж. 1) Тварь, твореніе, животное. Шия у вовка суцільна, а не так, як у прочої тварі. Драг. 5. 2) Лицо. Червона гарасівка тобі до тварі. Шейк. Ум. тварючка.
Хлібівча, -чати, с. Родъ маленькой квашни. Вх. Лем. 478.
Чалитися, -люся, -лишся, гл. Вости компанію, водиться. Хто їх зна, як вони живуть собі, ті шалопути і що вони собі роблять на бесідах. Я до них не чалюсь. Павлогр. у. Дениса хлопці побили за те, що він до них не чалиться. Сквир. у.
Шерстина, -ни, ж. Шерстинка. Буде одна шерстина золота, друга срібна. Рудч. Ск. ІІ. 71. ні шерстини (нема в дворі). Нѣтъ скота, ни одной скотины. Ном. № 1508. Ум. шерстинка, шерсти́ночка.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова МИЛОСТИННИК.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.