Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

миршавий

Ми́ршавий, -а, -е. Болѣзненный, чахлый, захудалый, невзрачный, паршивый. Миршава голова. Ном. № 5313. Приїхало воно сюди на економію недавно, таке миршаве, обшарпане, мізерне. Левиц. І. 143. Коровки погані, кудлаті, бички миршаві. Левиц. І.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 2, ст. 427.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "МИРШАВИЙ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "МИРШАВИЙ"
Дуре́ць, -рця́, м. Раст. Lolium temulentum. Шух. І. 21.
Кустрець, -ця́, м. Чирей, прыщъ; струпъ. Вх. Зн. 31.
Натуркати Cм. натуркувати.
Озде нар. = ось-де. Камен. у. Ум. озденька.
Пообхаркувати, -кую, -єш, гл. Обхаркать (во множествѣ).
Проквилити Cм. проквиляти.
Проносити 2, -шу́, -сиш, гл. Проносить (одежду, обувь). Як зачуєш, ненько, що я тут прилежу, то дай моій подруженці проносить одежу. Грин. III. 559.
Пшенишнище, -ща, с. = пшеничище. Вас. 196.
Розікрасти, -ся. Cм. роскрадати, -ся.
Сироїд, -да, м. Людоѣдъ. Чуб. І. 212.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова МИРШАВИЙ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.