Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

мирянин

Миряни́н, -на, м. Мирянинъ. Гаразд дзвонити попереду як миряне зійшлися. Ном. № 13723. Усякому мирянину по семеро жидовинів. Ном. № 900.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 2, ст. 427.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "МИРЯНИН"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "МИРЯНИН"
Борошнитися, -ню́ся, -ни́шся, гл. Пачкаться въ муку.
Бруніти, -ню, -ниш, гл. = бриніти 2. = брунчати. Пчола брунит, хрущі брунят. Вх. Уг. 228.
Векелия, -лиї, ж. Труть. Шух. І. 191. Cм. вакелія.
Гербатка, -ки, ж. Раст. Verbascum lychnitis. Шух. І. 22.
Збутві́ти, -вію, -єш, гл. Испортиться, сгнить.
Кантонист, -та, м. Кантонистъ. Він, бач, ніби солдатський син, значить кантонист. Левиц. І. 59.
Пінка, -ки, ж. Масло коровье. Ез. V. 61.
Подоважувати, -жую, -єш, гл. Довѣсить (во множествѣ).
Розанець, -нця, м. = вергун. МУЕ. III. 3.
Хляґозити, -зи́ть, гл. безл. Быть слякоти. Лубен. у. Мирг. у.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова МИРЯНИН.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.