Азбуко́вий, -а, -е. Азбучный.
Булава, -ви, ж. 1) Булава, знакъ гетманскаго достоинства, Оттогді то козаки бобре дбали, бунчук, булаву положили, берися Хмельниченка на гетьманство настановили. До булаті треба голови. 2) = кийок. Мужик прийшов до вовка: лусь, лусь кийком. А лисичка... каже вовкові: «Крути-верти, вовчику, головою, щоб не поцілив сучий син булавою. Ум. Булавка. Булавочка.
Ворушило, -ла, с. Рычагъ.
Голоруч нар.
1) Голыми руками. Вхопив жарину голоруч.
2) Съ пустыми руками. Хто ж продасть, як піду я голоруч? дайте грошей.
Жилля́рити, -рю, -риш, гл. Жить въ чужомъ домѣ.
Задрі́панець, -нця, м. Забрызгавшійся грязью, неряха.
Кожом'яцький, -а, -е. Кожевницкій.
Лапик, -ка, м. Въ загадкѣ: листь капусты. Лапик на лапику, а й голки не було.
Слововивод, -да, м. Словопроизводство.
Широкомовний, -а, -е. Многорѣчивый. Іде султан, покинувши в дивані башів та визірів широкомовних.
