Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

мирянин

Миряни́н, -на, м. Мирянинъ. Гаразд дзвонити попереду як миряне зійшлися. Ном. № 13723. Усякому мирянину по семеро жидовинів. Ном. № 900.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 2, ст. 427.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "МИРЯНИН"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "МИРЯНИН"
Буркуку! меж., выражающее воркованіе голубя. Чуб. II. 93. Він літає, буркотає, собі пароньки шукає. Як буркуку, так буркуку! Мет. 261.
Гіркнути, -ну, -неш, гл. Дѣлаться горькимъ, горькнуть.
Гри́вка, -ки, ж. 1) Ум. отъ Грива. 2) Одно полотнище плахти отъ таліи до косточекъ ногъ. Вас. 169. А я тую плахту шануватиту, із припічка горшки вийматиму, гривками лавки стиратиму. Мил. 84.
Обух, -ха, м. Обухъ въ топорѣ; обух есть также въ подобныхъ топору инструментахъ. — Cм. ґельґів, топірець. Шух. І. 175, 289. Мов собаку уб'ють обухом. Шевч. Ум. обушок.
Оновити Cм. оновляти.
Ошаліти, -лію, -єш, гл. Ошалѣть. Чуб. І. 249. Ой хиба б я ошаліла, щоб я тебе не любила? Чуб. V. 378.
Перемудрувати, -ру́ю, -єш, гл. Перехитрить, перемудрить.
Постаршинувати, -ну́ю, -єш, гл. Побыть старшимъ, побыть старшиною.
Сухорлявість, -вости, ж. Сухощавость. Желех.
Чекуша, -ші, ж. Родъ деревяннаго молотка, которымъ бьютъ рыбу, бьющуюся на крючкѣ. МУЕ. І. 41, (Добруджа).
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова МИРЯНИН.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.