Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

мимрій

Мимрі́й, -рія́, м. Бормотунъ, невнятно говорящій.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 2, ст. 425.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "МИМРІЙ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "МИМРІЙ"
Боротьба, -би, ж. Борьба. К. Кр. 31. Боротьба з злими духами. Левиц. Пов. 22. Бувши в смертній боротьбі, молився. Єв. Л. XXII. 44.
Відтаганити Cм. відтаганювати.
Гоління, -ня, с. Бритье.
Красітка, -ки, ж. = красотка. Желех.
Микито́н, -ну, м. Демикитонъ.
Натоптень, -тня, м. Ледъ, образовавшійся отъ слежавшагося снѣга.
Оптекарь, -ря, м. = аптекарь. Ном. № 7541.
Розчухувати, -хую, -єш, сов. в. розчухати, -хаю, -єш, гл. 1) Расчесывать, расчесать (тѣло). Турн собі розчухав литку. Котл. Ен. V. 59. 2) Понимать, понять, сообразить. Спасибі! — сказав голосно Уласович, не розчухавши, що йому наговорив пан Пістряк. Кв. І. 91.
Упурнути, -ну, -неш, гл. Нырнуть.
Чубогрійка, -ки, ж. = лобогрійка. Херс.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова МИМРІЙ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.