Базарище, -ща, с. Мѣсто, гдѣ собирается базаръ. Як пішов дідище та на базарище.
Гикати, -каю, -єш, гл. Икать.
Граня́стий, -а, -е. = Гранчастий. Пшениця граняста, а жито ні.
Запу́тати, -таю, -єш, гл. = заплутати.
Лямі́вка, -ки, ж. Обшивка, (напр., юпки, очіпка), опушка.
Навро́чувати, -чую, -єш, сов. в. навро́чити, -чу, -чиш, гл. Причинять, причинить несчастіе, порчу, болѣзнь посредствомъ словеснаго пожеланія, завистливой или неумѣстной похвалы. Головонька моя бідна, — хтось жінку наврочив. Чи не той то її врік, що допіро з хати втік? Либонь то ті наврочили, що мак потолочили. А вже нашу худобоньку наврочили люде.
Наляпоті́ти, -почу́, -ти́ш, гл. = наляпати.
Нятися, ймуся, ймешся, гл.
1) Браться. Нявся, як на стіну дрався.
2) не йметься віри. Не вѣрится.
3) не йметься мені. Не дается въ руки, не спорится.
Під 1, по́ду, м. 1) Низъ, низменное мѣсто, западина. Перепелиця сіла на, поду. 2) Основаніе, мѣсто для основанія чего либо, напр. стога, печи и пр. Поди під стіжки. 3) Возвышеніе, подмостки, напр. возвышеніе въ мельницѣ, гдѣ находятся жернова. Часто во мн. ч. У клуні пшениця на подах була. 4) Неподвижное основаніе вѣтряной мельницы. 5) = горище. Ум. підок.
Повитавати, -таю, -єш, гл. Показаться (изъ подъ протаявшаго снѣга). Травичка повитавала з під снігу.
