Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

мирити

Мири́ти, -рю́, -ри́ш, гл. 1) Мирить, примирять. 2) Мириться (съ кѣмъ, чѣмъ). Не мирити. Ссориться. За кису світ увесь не мирить. Г. Барв. 448.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 2, ст. 426.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "МИРИТИ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "МИРИТИ"
Богослів'я, -в'я, с. 1) Богословіе. 2) Послѣдній классъ духовной семинаріи. Сим. 175.
Волосення, -ня, с. и волосень, -ні, ж. = волосінь. Борз. у. Черк. у. Вас. 152.
В'юнок, -нка, м. Раст. Повилика, Convolvulus Sepium L. ЗЮЗО. I. 119.
Запрага́тися, -га́юся, -єшся, сов. в. запрагти́ся, -гнуся, -нешся, гл. Желаться, пожелаться, захотѣться. Що тобі ся запрагне? Вх. Зн. 20.
Квітнючий, -а, -е. Цвѣтущій.
Підбармовуватися, -вуюся, -єшся, сов. в. підбармуватися, -муюся, -єшся, гл. 1) Подкрашиваться, подкраситься. 2) Поддѣлываться, поддѣлаться. Пластун підбармовується ходом тієї звіряки, яку він... сподівається знайти. О. 1862. II. 6
Поспіл I нар. = поспіль. Дарма що стара, а ще б поспіл билася з чоловіком. Н. Вол. у. Поспіл три тиждні роблять. О. 1862. V. 111.
Примудькатися, -каюся, -єшся, гл.до кого. Собственно: прикоснуться къ шулятамъ (Cм. мудо); употребляется въ значеніи: дать себя оплодотворить кому (о женщинѣ). Вх. Зн. 55.
Утомити, -ся. Cм. утомляти, -ся.
Шляхта, -ти, ж. Шляхта, дворянское сословіе въ Польшѣ. Було шляхта знай чваниться, день і ніч гуляє, та королем коверзує. Шевч. 130. Ум. шляхтонька, шляхточка.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова МИРИТИ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.