Відгукувати, -кую, -єш, сов. в. відгукати, -каю, -єш, гл. 1) Выкликать, выкликать. Куди се ти так забрався, що ледве-не ледве відгукав тебе. 2) Звать обмершее дитя съ цѣлью привести его въ чувство.
Дністро́чок, -чка, м. Ум. отъ Дністер.
Лепету́ха, -хи, ж. 1) Болтунья; ворчливая женщина. Бо свекруха, лепетуха сварливая голова, вона ж мене заклопоче — я дівчина молода. Cм. лепети́ця. 2) Водка. Як нап'ється лепетухи, стане не тверезий. 3) дати лепетухи. Убѣжать, удрать. Баба дождала ночі і дала лепетухи до пана. Ум. лепету шка. Захтілося лепетушки, пропила моток і витушки.
Повихолоджуватися, -джуємося, -єтеся, гл. Простыть (во множествѣ).
Погонка, -ки, ж. Преслѣдованіе; неудовольствіе, нареканіе. Вони погонку гонять, що пробі пару волів даси за безчестя. Пін один робить як слід, а вона ще на його й погонку жене. Попа на тебе таку погонку жене, що біда. Cм. погінка.
Полом, -му, м. Сломъ. Як на полом піде хата, то багато дерева пропаде.
Полошкати, -каю, -єш, гл. Вспугивать.
Узол, узла, м. = вузол 1. Ум. узлик, узличок.
Уїдно́сталь, нар. = В одно́сталь.
Упурнути, -ну, -неш, гл. Нырнуть.
