Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

маломовний

Маломо́вний, -а, -е. Неразговорчивый, молчаливый. Желех.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 2, ст. 402.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "МАЛОМОВНИЙ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "МАЛОМОВНИЙ"
Відколишній, -я, -є. Очень давній.
Килавий, -а, -е. 1) = килавець. 2) килаві уставки. Уставки съ извѣстнаго рода вышивкой. Kolb. І. 48.
Нікчемний, -а, -е. Ничтожный, ни къ чему не годный. Нікчемного ви роду. Ном.
Повинно нар. 1) Должно. І над собакою повинно ласку мати. Ном. № 4498. 2) Должно быть. Під лісом повинно є вода. Кіевск. у.
Прижовтий, -а, -е. Желтоватый. Вх. Зн. 55.
Сатаніти, -ні́ю, -єш, гл. Бѣситься, злиться.
Сіромашний, -а, -е. Горемычный. Он сіромашний дід придибав до нас на поміч. Стор. МПр. 165.
Тонконіжка, -ки, ж. Раст. Festuca ovina L. Cм. тонконіг.
Урожа, -жі, ж. = урожай. Шух. І. 38. Ой дай-же, Боже, на хліб урожу. Гол. IV. 553.
Шляхетство, -ва, с. 1) Дворянство. 2) соб. Дворяне. Та слухали, як шляхетство навісне гукає. Шевч. 130.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова МАЛОМОВНИЙ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.