Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

майструвати

Майструва́ти, -ру́ю, -єш, гл. Мастерить, дѣлать. Ішли майстрі на Сіянську гору деревні рубати, церкву майструвати. Грин. II. 35. Коло хлівця татусь майструє домовину. Сим. 224.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 2, ст. 399.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "МАЙСТРУВАТИ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "МАЙСТРУВАТИ"
Берестник, -ка, м. Берестовый лѣсъ, берестовая роща. Аф. Ум. берестничок.
Вереск, -ку, м. Визгъ, крикъ. Левч. 62. Вереск у хаті. Фр. Пр. 146.
Діву́ха, -хи, ж. = Дівуля. Купила Олена сережечки зелені: як уділа у вуха — славна була дівуха.
Дяконі́внин, -на, -не. Принадлежащій дочери діакона.
Кроківка, -ки, ж. Ум. отъ кро́ква.
Напи́тий, -а, -е. 1) Напоенный. Я буду що-дня і наїдена, й напита. Мнж. 7. 2) Пьяный. Ти тверезий, я — напита. Грин. III. 657.
Пилок, -лка́, м. Ум. отъ пил.
Розохотити, -ся. Cм. розохочувати, -ся.
Се мист. с. р. отъ сей.
Товаришка, -ки, ж. Товарка. Мнж. 139.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова МАЙСТРУВАТИ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.