Глядіти, -жу, -диш, гл.
1) Глядѣть, смотрѣть. Гляди ж, півнику, як прийде лисичка — не одкликайся. — в голові. Искать насѣкомыхъ въ головѣ. Та свекорку годи: в головці гляди.
2) Искать, щупать ища, пробовать, узнавать. Молода сховалася і дружба виходит на двір і глядит молодої, а не може сам найти. Нам уже докучило їсти пшеничний хліб, ідім глядіть житнього. Вгородив свердло в землю, а.... щось за бороду лап. Перемовчав мій батько, тілько боїться тим свердлом більш глядіти (скарба). Глядят короваю, чи спікся.
3) Слѣдить, обращать вниманіе. Коли кінь не глядить дороги, то гляди ти! Чом не глядиш? Гляди себе, то й буде з тебе.
4) Беречь, присматривать. Я її розуму навчала і добра її гляділа.
5) Соблюдать. Та ти б не глядів празника та поїхав би у поле орати. Треба глядіти п'ятниці і середи.
Го́пати, -паю, -єш, гл. Топать, прыгая или танцуя.
Гру́здь, -дя́, м. Грибъ: груздь, Agaricus piperatus.
Заме́рзти Cм. замерзати.
Момотли́вий, -а, -е. Неясно, нечисто выговаривающій.
Передтіччя, -чя, с. Мѣсто передъ токомъ.
Припасти, -ся. Cм. припадати, -ся.
Спуховато нар. Наклонно, покато. Вершіть, хлопці, стіг спуховато.
Угавати, -ва́ю, -єш, гл. Успокаиваться. І рот у дитини не вгаває: все йому хліба давай. Карі очі не сплять ночі, ніжки не вгавають.
Челядинка, -ки, ж. = челядниця.
