Борлак, -ка, м. Адамово яблоко, larynx.
Карюк, -ка́, м. Столярный клей. Насилу моргав сонними очима, що злипалися, наче карюком примазані.
Качанистий, -а, -е. Съ большимъ кочнемъ (о капустѣ). Капуста моя качанистая.
Квапитися, -плюся, -пишся, гл. 1) Спѣшить, торопиться. Не квапся против невода рибу ловити. Не квапся поперед батька в пекло. Ходім, Рябко! — Еге, ходім! Не дуже квапся! . 2) Стремиться. Мирських забавок, до которих молода душа його, не згірш, як і в инших людей, квапилась. Хлоп'ята вже квапляться чумакувати. 3) Льститься, зариться. Ти не квапся на мою дочку, бо вона не твоя: ти безштанько, наймит, а вона хазяйського роду.
Наслухати, -хаю, -єш, гл. Услышать, прослышать. Наслухав я, що там добре живеться.
Нахвалюватися, -лююся, -єшся, гл. = нахвалятися.
Помічник, помішни́к, -ка, м. Помощникъ. Попереду йшов Щука з своїм помішником паном Підпольським.
Скуп, -пу, м. Плата, вознагражденіе; взятка. Хвершал за лікарство бере скуп. Одно скуп беруть з людей дяки за науку, а наука та.... Бере скуп з людей посередник.
Тягота, -ти, ж.
1) Тягость, тяжесть. У тяготі воли йдуть. Треба взяти чоботи, в них тягота невелика.
2) Печаль, скорбь. Свому серцю, моїй душі тяготи не чини.
3) Беременность. Зайшла крульова у тіготу.
Шкібля, -блі, ж. Скобелка, круглый скребокъ у бочаровъ. Ум. шкібелька.
