Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

маляренко

Маляре́нко, -ка, м. Сынъ живописца, маляра.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 2, ст. 402.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "МАЛЯРЕНКО"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "МАЛЯРЕНКО"
Напо́тім нар. Послѣ, на послѣ.
Обіссати, -ссу, -ссеш, гл. Обсосать.
Подавити, -влю, -виш, гл. Передавить. Я вмиг його одправлю к бісу і вас подавимо як мух. Котл. Ен.
Поскреготати, -чу́, -чеш, гл. Поскрежетать.
Рисувати, -су́ю, -єш, гл. 1) Рисовать, чертить. Мальовали, рисували чорні брови мої. Н. п. 2) Обходить? Другого дня, як ішла на поле, то вже рисувала через дві різи. Левиц. Пов. 338.
Сиротинський, -а, -е. Сиротскій. Побють тебе, козаченьку, сиротинські сльози. Чуб. V. 401.
Сниця, -ці, ж. Сница, часть экипажа, куда вкладывается дышло. Чуб. VII. 404. Kolb. I. 67.
Стебник, -ка, гл. = омшаник. Яловнику без ліку, скриня грошей в стебнику. Гол. II. 679.
Стратити, -ся. Cм. страчувати, -ся.
Шкапка, -ки, ж. Ум. отъ шкапа.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова МАЛЯРЕНКО.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.