Безлюдник, -ка, м. Отшельникъ.
Гарник, -ка, м. Работникъ при возахъ.
Ду́чечка, -ки, ж. Ум. отъ дучка.
Поголити, -лю, -лиш, гл. Побрить. Він мам поголив голови гладко. Лоби поголити. Забрить лобъ (въ солдаты). Брати на панщину ходили, поки лоби їм поголили.
Попалахкотіти, -кочу, -тиш, гл. Попылать сильно.
Посельство, -ва, с. Посольство.
Пристріт, -ту, м. Болѣзнь, происходящая, но понятіямъ народа, отъ дурной встрѣчи, сглазъ: лихорадочное и горячечное состояніе съ тошнотой, ломотой, коликами. Ув. пристрітище.
Скеля, -лі, ж. Скала. Море, грай, реви, скелі ламай.
Сміховище, -ща, с. Посмѣшище. Охріме, не зробись сміховищем села.
Сум'яття, -тя, с. Суматоха.
