Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

макуховатий

Маку́ховатий, -а, -е. 1) О камнѣ: ноздреватый, пористый. Лубен. у. 2) О камышѣ: съ большими метелками? Ой густий очерет, да й макуховатий. Чуб. V. 176.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 2, ст. 400.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "МАКУХОВАТИЙ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "МАКУХОВАТИЙ"
Дооко́ла нар. Вокругъ. У сине море сонце ясне тоне і своє світло, ніби кров червоне, по всій країні доокола сіє. Федьк.
Запа́хнути и запа́хти, -хну, -неш, гл. Запахнуть. Запахли груші. Рудч. Ск. II. 64.
Кибіт, -біту, м. = кебета. Кибіт є співати, то й гарно співає, — краще, ніж у кого голос є. Лебед. у.
Мере́ндя, -ді, ж. Приготовленная пища. У пічках стоїть мерендя (готовий харч). Шух. І. 96.
Підря, -рі, ж. см. підра.
Понаселяти, -ля́ю, -єш, гл. Населить (во множествѣ). Города, села понаселяли. Драг. 421.
Проточний, -а, -е. Текущій. Вода проточна. МВ. (Д. 1862. І. 81).
Стаднарка, -ки, ж. = стадарня. Шух. І. 185.
Укріп, укропу, м. = окріп. Чи бачив хто з чорта м'ясо? Чорта в укріп, а чорт утік. Ном. № 2634. 2) Раст. укропъ, Anethum graveolens. Анн. 35. Не росиш, укропе, не рости, укропе, та вище, городу, та вище городу. Н. п. Ум. укріпець.  
Цяп меж., которымъ сзываютъ куръ. Було жінка його вийде вранці да на курей: «кур-кур, цяп-цяп». ЗОЮР. I. 108.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова МАКУХОВАТИЙ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.