Верстати, -таю, -єш, гл. — дорогу, путь. Держать путь. По морю простий путь верстають судна. Коней на-взаводах день і ніч держали, до гетьмана Наливайка дорогу верстали. Зібралися повки його на мене, верстаючи далекую дорогу.
В'язільниця, -ці, ж. = в'язальниця. Юрба в'язільниць молодих.
Здо́ювати, здо́юю, -єш, сов. в. здої́ти, здою́, здо́їш, гл. Выдаивать, выдоить, сдаивать, сдоить. Царенко зараз здоїв молока.
Зомлівати, -ва́ю, -єш, сов. в. зомліти, -лію, -єш, гл. Обомлѣть, упасть въ обморокъ. Головонька змита, кошуленька біла, а молода дівчина із жалю зомліла. Катря стоїть коло стіни, сама як стіна біла: бачу — зомліває.
Нашмаркати, -каю, -єш, гл. Насморкать.
Положити, -жу́, -жиш, гл. = покласти. Спекла колобок і положила на вікні. На кого такий гнів великий положили?
Прогавкати, -каю, -єш, гл. Пролаять.
Росплати́тися. Cм. Роспла́чуватися.
Темносивий, -а, -е. = темносірий.
Универсал, -лу, м. Правительственное письменное распоряженіе или объявленіе (отъ гетмана, полковника), адресованное къ правительственнымъ учрежденіямъ или народу. Жодного универсалу такого до міщан і поспільства не писали.
