Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

малюта

Малю́та, -ти, м. Малышъ. Стор. II. 112.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 2, ст. 402.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "МАЛЮТА"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "МАЛЮТА"
Гухна́ль, -ля́, м. = Ухналь.
За́білка, -ки, ж. = забіл. Желех.
Зрок, -ку, м. Зрѣніе. Бог дав усім люлям однаковий зрок. Дещо, 36.
Люди́нячий, -а, -е. Какъ у человѣка, человѣческій. Пика людиняча. Полт. у. Що воно ото таке намальовано? Людиняча голова на товарячих ногах. Лубен. у.
Ма́ліч, -чі, ж. Мелочь, все маленькое, мелкое. Вх. Зн. 34.
Нікчемниця, -ці, ж. 1) Ни къ чему негодная вещь; бездѣлица. На шо це воно вам оці наші пісні? Нікчемниця! Александров. у. Слов. Д. Эварн. 2) Негодная, ни къ чему неспособная женщина.
Осовище, -ща, с. Болѣзнь у скота: затвердѣніе, опухоль вымени. Мнж. 188.
Подомелювати, -люю, -єш, гл. Домолоть (во множествѣ).
Простолюд, -ду, м. Простонародіе. Уман. III. 210.
Скалитися, -люся, -лишся, гл. Скалиться. Скалиться, як собака на висівки. Ном. № 12638.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова МАЛЮТА.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.