В'язання, -ня, с. Связываніе.
Дола́дне Cм. доладно.
Заска́лля, -ля, с. При тесаніи дерева оставшіяся на немъ острыя щепки.
Му́рин, -на, м. 1) Мавръ. Отелло, венецький мурин. 2) Кличка собаки.
Післище, -ща, с. Ремень, на которомъ висятъ стремена.
Потяжкий, -а, -е. Тяжеловатый.
Поцвісти, -ту́, -те́ш, гл.
1) Поцвѣсть нѣкоторое время. Ще тиждень поцвітуть та й зав'януть ваші квітки.
2) Покрыться плѣсенью. Так у хаті вохко, що й хліб поцвів. Баба... така стара, що вже аж поцвіла.
Старий, -а, -е. 1) Старый, ветхій, дряхлый, давній. Пек його матері, як завелося: і старе, і мале у боки взялося. Бог старий господарь. Старий завіт. 2) Употр. какъ существ. въ м. и ж. р. старий. а) Старикъ. б) Мужъ. Такъ ого обыкновенно называетъ жена, но иногда и посторонніе, обращаясь къ женѣ того, о комъ рѣчь. (Жінка) й каже: «Що ж, старий, — тобі є, поміч, а мені нема. Здорові були! А де се ваш старий? стара: а) Старуха. б) Жена. в) Валетъ трефъ при игрѣ въ хвальку. 3) Названіе медвѣдя у гуцуловъ. 4) старий день. Бѣлый день. Співають, а на дворі вже старий день. 5) стара-пані. Переносно: задница. Ум. старенький, старесенький. Упадемо матері старенькій крижем до ніг.
Уколупувати, -пую, -єш, сов. в. уколупати, -паю, -єш, уколупнути, -ну, -неш, гл. Отковыривать, отковырнуть. Приміг би, серця вколупнув та дав.
Шестина, -ни, ж. Шестая часть. Ум. шести́нка.
