Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

маковиця

Ма́ковиця, -ці, ж. Вершина купола церкви, вершина горы. Гол.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 2, ст. 400.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "МАКОВИЦЯ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "МАКОВИЦЯ"
Буркутський, -а, -е. Принадлежащій источнику кислой минеральной воды. Вода буркутська. Шух. I. 17.
Очеретяник, -ка́, м. Чертъ, живущій въ тростникѣ.
Пересолодати, -да́ю, -єш, гл. Пересолодѣть. Було дуже тепло в хаті, і ячмінь пересолодив.
Помір II, міру, м. Измѣреніе земли. Желех.
Послі нар. Послѣ. Послі посходились. Рудч. Ск. І. 25. Обіцянки не забувайся, бо послі, чуєш, ні чичирк. Котл. Ен.
Стяга, -ги, ж. Полоса. (Зідрав) стягу шкури з спини. Сим. 206. Сарана летіла довгою стягою. Борз. у. Соняшний промінь гарячий перекине через хату ясну стягу. МВ. (О. 1862. III. 42). Ум. стяжка, стяжечка.
Судний 2, -а, -е.. Cм. судній.
Суп'ятитися, -п'ячуся, -тишся, гл. Остановиться. Місяць над нею суп'ятивсь, дивиться, дивується. Г. Барв. 208.
Татарський, -а, -е. 1) Татарскій. 2) татарське зілля. Раст. Acorus calamus. ЗЮЗО. І. 109.
Хутір, -тора, м. Отдѣльная усадьба внѣ селенія, выселокъ. Як би з хутора, то б і повірила. Ном. № 6878. З давнього-давна у гаї над ставом удвох собі на хуторі жили. Шевч. Ум. хутірець, хуторець, хуторо́к. К. ЧР. 104. МВ. І. 139. Жила вдова хуторцем. Г. Барв. 304.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова МАКОВИЦЯ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.