Жа́лість, -лости, ж. 1) Состраданіе, жалость. В їх нема ні трохи жалости. 2) Грусть, тоска. Куди піду, повернуся, не маю радости, тільки в очах завше сльози, а в серці жалости. Твоя мила лежить дома із жалости хора. Ум. жалостонька.
Зві́льна нар. Медленно, понемногу. Солодьки... звільна вирізувались з-за гори.
Змикатися, -каюся, -єшся, сов. в. зімкну́тися, -ну́ся, -нешся, гл. Сводить, свести судорогой. Як підняв руку, так вона і зомкнулась, так і заклякла.
Надгриза́ти, -за́ю, -єш, сов. в. надгри́зти, -зу́, -зе́ш, гл. Отгрызать, отгрызть часть.
Підвергати, -га́ю, -єш, сов. в. підвергнути, -ну, -неш, гл. Подбрасывать, подбросить; поднимать, поднять вверхъ. Підверг голову догори.
Попасище, -ща, с. Пастбище. Оце коло хутора і попасище має.
Тімашний, -а, -е. . — до Способный къ чему.
Точно нар. Точно.
Черепаня 2, -ні, ж. Глиняная курительная трубка (цѣлая или разбитая). Ум. черепанька.
Штанькуватий, -а, -е. = штанатий.
