Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

моримуха

Мориму́ха, -хи, ж. Раст. мухоморъ, Amarita muscarica. Вх. Лем. 436.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 2, ст. 445.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "МОРИМУХА"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "МОРИМУХА"
Відерце, -ця, с. Ум. отъ відро.
Духови́к, -ка́, м. Ливеръ. Ком. II. 3.
За́янець, -нця, м. = заєць. Вх. Пч. II. 6.
Недосталь, -лі, ж. = недостача.
Осігди нар. = завсігди. Федьк.
Отяжити, -жаю, -єш, сов. в. отяжити, -жу, -жи́ш, гл. Отягощать, отяготить.
Перепити, -ся. Cм. перепивати, -ся.
Повитавати, -таю, -єш, гл. Показаться (изъ подъ протаявшаго снѣга). Травичка повитавала з під снігу.
Рицарь, -ря, м. = лицарь.
Фудулія, -лії, ж. 1) Надменность, гордость, высокомѣріе. Слухайте тільки, як з мене фудулію вигнали. Федьк. 2) Надменный, гордый человѣкъ. Желех.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова МОРИМУХА.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.