Брязнути, -ну, -неш, гл. Одн. в. отъ брязкати. 1) Зазвенѣть, звякнуть. Брязнули ключі од комори йдучи. Здорова була, дівчинонько! — як на струні брязнуло обік мене. Брязнув гаманом на стіл. Ось і у всі дзвони брязнули. 2) Упасть, ударяясь о земь. Горщик як брязне об піл. Мати зробилась як крейда біла, так і брязнула об землю. . На яку коняку не покладе руку, вона з усіх чотирьох і брязне. 3) Ударить. Брязнула невістку по зубах.
Гарт, -ту, м. Закалъ, закалка. Гарт твердий дав коваль. Кромѣ прямого значенія, дати, завдати гарту значить еще: задать кому. Дало їм гарту. Дасть він вам гарту. Як поспіє пшеничка ( = кукуруза), то собаки дадуть їй гарту.
Домудрува́тися, -дру́юся, -єшся, гл. Додуматься до чего-либо, выдумать. Хитрий жидок мудрував та й домудрувався.
Контентувати, -ту́ю, -єш, гл. Кормить, пропитывать; содержать. Жінки обіцянку дали глину місити, воду носити, людей контентувати. Нехай даремне всякого прочанина й захожого і проїзджачого контентує.
Кумів, -мова, -ве Принадлежащій куму. Поночі рвав угірки в кумовому городі.
Облесний, -а, -е. = облесливий. Подобалась вона Люборацькій, бо облесна була.
Піяк, -ка, м. 1) = пияк.
2) мн. Vaccinium uliginosum L.
Притирюватися, -рююся, -єшся, сов. в. прити́ритися, -рюся, -ришся, гл. Притаскиваться, притащиться, прійти. Чого примирився? Хто тебе кликав сюди?
Сивозалізний, -а, -е. О цвѣтѣ: стальной. О масти: темносѣрый.
Шворка, -ки, ж. Веревка, бичевка. Ум. шво́рочка. На шворочку нав'язують тоненьку дощечку; беруться за гулящий кінець шворки і махають рукою округи.
