Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

морківка

Мо́рківка, -ки, ж. Ум. отъ мо́рква.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 2, ст. 445.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "МОРКІВКА"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "МОРКІВКА"
Безпомочний, -а, -е. Безпомощный. Се вдови бідні безпомочні. Котл. Ен. Ви ж нам безпомошним защита. Кв. Мати журиться, що сама безпомошна зостається дома. Мир. Пов. II. 43.
Граня́к, -ка́, м. 1) Призма. Желех. 2) = Грань 3. Желех.
Дзиґльо́ваний, -а, -е. Кокетливый, бойкій. Дзиґльований парубок, дівка. Черкас.
Заде́рти Cм. задирати.
Липковиця, -ці, ж. Глинистая и оттого вязкая почва. Вх. Уг. 250.
Обшивка, -ки, ж. 1) Обшивка. Левиц. Пов. 242. 2) Воротъ сорочки. Гол. Од. 65, 75. Шух. І. 120.
Огорода, -ди, ж. Ограда.
Питомий, -а, -е. = питимий. Левиц. І. Поп. 256.
Помаршалкувати, -ку́ю, -єш, гл. Побыть предводителемъ дворянства.
Филозофиста, -ти, м. = философ 2. Філозіфіста наївся тіста, взєв коралі, пішов далі. Вх. Зн. 75.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова МОРКІВКА.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.