Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

моріг

Морі́г, -рогу, м. Мурава, трава. На двір, паняночки, на двір, на зелений моріг. Гол. IV. 194. На морозі добре лежати. Н. Вол. у. В темному лузі моріг зелененький, на морогу явір височенький. Н. п. Ум. моріжок. (Вівця) прожогом почесала з шляху до зеленого моріжку вхопити свіжої травиці. Мир. ХРВ. 39.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 2, ст. 445.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "МОРІГ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "МОРІГ"
Бойкатися, -каюся, -єшся, гл. = боятися. Вх. Уг. 228.
Висотатися, -таюся, -єшся, гл. 1) Вымотаться (о ниткахъ). 2) Выйти одинъ за другимъ. Як заграли музики, то з хати так усі й висотались та в клуню. Св. Л. 203.
За́сідок, -дку, м., Яйцо, пролежавшее нѣкоторое время подъ насѣдкой.
Зрясити, -шу, -сиш, гл. Усѣять. Зрясять на віці коровай, у піч посадять із віка. Мет. 164.
Наговори́ти, -ся. Cм. наговорювати, -ся.
Спобігати 2, -га́ю, -єш, сов. в. спобігти, -жу, -жи́ш, гл. Настигать, настичь. Лисиця де спобігла курку, то її. Канев. у. Несподіване лихо спобігло. МВ. І. 38.
Трактиїрник, -ка, м. = трахтирник. Гн. II. 141.
Ущемитися, -млюся, -мишся, гл. Вцѣпиться, впиться. Він кішку одірве та кине, а вона знов до його, та так і вщемиться. Пирят. у.
Халаман, -на, м. Батракъ? Сам пан, сам халаман. Чуб. І. 278.
Халеб, -ба, м. Названіе собаки въ загадкѣ. Іде попита коло плота, питається Халеба — чи є понура вдома. Ном. стр. 294, № 121.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова МОРІГ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.