Гій меж. 1) Cм. II. Гі. 2) Крикъ на звѣря, тоже, что и тю. Гій тулюлю! Вовк як побіжить!
Дже́ре́ло́, -ла, с. 1) Источникъ, родникъ. ключъ. У сей день роздзявились усі джерела в безодні і повідчинялись небесні хлябі. 2) Кипящая ключемъ вода, кипень. У горщику вгору джерело вискакує, як наче вода у криниці. 3) Жерло. Джерело гармати. 4) Кратеръ вулкана. Ум. Джере́льце.
Дозві́льний, -а, -е. Привольный.
Зга́дувати, -дую, -єш, сов. в. згада́ти, -да́ю, -єш, гл. 1) Вспоминать, вспомнить. Нема гірше, як в неволі про волю згадувати. Хата, 80. Дарувала шиту шовками хустину, щоб згадував на чужині. Хата, 87. Згадай, який прийшов до мене, що ні сорочки не було. Згадала баба дівера, що добрий був. 2) — га́дку. Думать, подумать. Не згадаю гадки, не змишлю я мислі.
Кебітний, -а, -е. = кебетливий и кебетний.
Маши́нник, -ка, м. = машинистий. Отто єсть машини бігають, то ті машинники, шо на їх.
Муштрува́тися, -ру́юся, -єшся, гл. 1) Быть на ученіи (о солд.), обучаться военнымъ пріемамъ. Поки салдати муштрувались, то капитан частісінько поглядав на Оксану. 2) Возиться. Муштруйся перед дзеркалом цілий день.
Нузда, -ди, ж. Узда. Ум. нузде́чка. Пан і посадить його верхи на свої коліна... а воно тільки: «но, косю, но!..» та за панові вуси й візьметься, наче за нуздечку.
Пообгрівати, -ва́ю, -єш, гл. Обогрѣть (многихъ).
Поспіратися, -раємося, -єтеся, гл. Опереться (о многихъ). Деякі поспірались на тин і лузали насіння.
