Від, од, пред. Отъ. Привів од батька коня, а від брата взяв воза. Довідавшись од почину про все. Батькові од його нічого нема. Від села до села танці та музики. Зоставсь я хлопцем од батька й од матері одинадцяти год. Ти ляжеш од комори, а я ляжу від обори, — т. е. ты ляжешь со стороны амбара и. т. д. Родительный падежъ съ від при страдательномъ причастіи переводится по-русски творительнымъ падежомъ. Земля від Бога зроблена. Був спокушуваний од сатани. Употребляется від для образованія сравнит. степени и тогда совсѣмъ не переводится. Єсть же і негіднійші від мене. Хиба ж таки я посліднійший од усіх? Од моєї Ганнусеньки кращої немає.
Гармашний, -а, -е. Артиллерійскій.
Жмакува́ти, -ку́ю, -єш, гл. 1) = жвакувати. Одна миє, друга шиє, а третя втирає, а четверта пече, варить, п'ята жмакує. 2) Мять, комкать.
Заверша́ти, -ша́ю, -єш, сов. в. заверши́ти, -шу́, -ши́ш, гл. Завершать, завершить, заканчивать, закончить (крышу, стогъ, копну). Здорові та гарно завершені стоги пшениці та жита. Иногда употребляется и вообще въ смыслѣ заканчивать, закончить, довершить. Бреши, бреши, гаразд заверши, під конець правду скажи та й забожись. Було, було, погано, а сей год завершило (т. е. дошло до высшей степени): ні хліб не вродив, ні огородина.
Ліва́к, -ка, м. Лѣвша (о мужчинѣ).
Познівечувати, -чую, -єш, гл. То-же, что и знівечити, но многихъ, или многое.
Попекти, -печу́ , -че́ш, гл.
1) Попечь, испечь, изжарить.
2) Обжечь.
3) Пожалить, ужалить (крапивой) (во множествѣ). Ускочила у кропиву та й ніженьки попекла.
Пуринати, -на́ю, -єш, сов. в. пурну́ти, -ну́, -не́ш, гл. Нырять, нырнуть. Пусти ж мене, мати, на річку купатись, буду плавать, пуринати, доленьки шукати. Діточки ( = утята) пурнуть. Cм. пірнати.
Свість, -сти, ж. Свояченица. Я ж тобі, зятеньку, рідная свість. Ум. свістонька, све́щенька. Ой глянь, зятеньку, на мене, меншая свістонька од тебе. Скаче светонька, скаче, чогось вона хоче: стрібного золотого од зятя молодого.
Чкурити, -рю, -риш, гл. Скоро бѣжать.
