Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

моня

Мо́ня, -ні, ж. Дѣтск. Молоко. О. 1861. VIII. 8. Ум. мо́нечка, мо́нька.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 2, ст. 444.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "МОНЯ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "МОНЯ"
Безліч II, -чі, ж. Множество, безчисленное множество. Літа його — безліченная безліч. К. Іов. 81. От і лічи таку безліч! Ком. І. 50. Як нам назвати ту безліч усяких мук, що в нас приймали мученики й мучениці за своє рідне слово? К. Хп. 126.
Весела, -лої, ж. = веселка. Вх. Зн. 6.
Вільце, -ця, с. = вильце. Чуб. ІІІ. 196. МУЕ. ІІІ. 96, 100, 102. Нехай дівочки не прядуть, нехай Марусі вільце в'ють з хрещатого барвінку, з запашного васильку, з червоної калини для молодої княгині. Мет. 128. Ум. вілечко.
Возовик, -ка, м. Ломовая лошадь.
Незаборонний, -а, -е. Невозбранный.
Перетрухати, -ха́ю, -єш, сов. в. перетру́хнути, -ну, -неш, гл. О деревѣ: сгнивать, сгнить, истлѣть.
Підпіччя, -чя, с. Углубленіе подъ печью. Сим. 129. Біленькі курочки з підпіччя глядять. Ном., стр. 292, № 64.
Почурукати, -каю, -єш, гл. Поговорить? Піду лиш я ще до козаків та дещо з ними почурукаю. О. 1881. XI. Кух. 10.
Сторіки, -рік, ж. Сотни рѣкъ. І потече сторіками кров у сине море. Шевч.
Топка, -ки, ж. Небольшая форма для набиванія въ нее соли. Шейк.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова МОНЯ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.