Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

морковий

Моркови́й, -а, -е. = моркв'яний. Kolb. І. 144.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 2, ст. 445.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "МОРКОВИЙ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "МОРКОВИЙ"
Буйволиця, -ці, ж. Самка буйвола.
Дити́нка, -ки, ж. Ум. отъ дитина.
Кавуник, -ка, м. Ум. отъ кавун.
Клопотун, -на, м. Хлопотунъ.
Ложни́ця, -ці, ж. Спальня. (Молоду) в ложницю повели. К. Бай. 35.
Новобранка, -ки, ж. Новенькая, новичекъ-женщина. Дітвора сипнула з хати зустрічати новобранку-товаришку. Св. Л. 79.
Пошивайло, -ла, м. Игра съ жгутомъ. Мил. 56.
Просоліти, -лію, -єш, гл. Просолиться, просолѣть. Солонії млаки слізьми просоліли. К. Досв. 11. Просоліла риба. Конст. у.
Сукуватий, -а, -е. Суковатый. Уставай, мила, привіз я дубину, тонку, та довгу, та сукувату. Чуб. V. 614.
Цінити, -ню, -ниш, гл. Цѣнить, оцѣнивать. Ном. № 8871.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова МОРКОВИЙ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.