Видко нар.
1) Видно. Ой погляну в кватирочку — старенького видко. Ніч була темна, нічого не видко.
2) Ясно, свѣтло. Ти, місяцю, світи видко.
Відвалювати, -люю, -єш, сов. в. відвалити, -лю, -лиш, гл. 1) Отваливать, отвалить. Одвалив того каменя. 2) Откалывать, отколоть, отрѣзывать, отрѣзать. Відвалив криги кусень оттакий завбільшки. Відвалив скибу хліба.
Зга́рець, -рця, м. Вызженное поле. Бігме, цілий згарець вам скошу.
Зеленува́тий, -а, -е. = зеленкуватий. Зеленувате жито.
Майови́й, майовний, -а, -е. Майскій. Дощику майового ждали.
Нюхнути, -хну, -не́ш, гл. Однокр. в. отъ ню́хати. Тільки що нюхнув — та ачхи!
Подівати, -ва́ю, -єш, гл. Дѣвать (многое). Ой брат сестрицю росплітав, де ж тії упльоти подівав?
Самопаски, самопасно, самопасом, нар. = самопас.
Спіх, -ху, м. Поспѣшность, скорость, спѣхъ, проворство. За дівкою було дуже багато снопів (нажатих), а св. Петро й каже: Господи милостивий, де цій дівці пара, шо вона має спіх такий? У роботі багато сміху, — то мало спіху. Знай виводить та виводить, а спіху нема. Ум. спішо́к.
Уживок, -вку, м. = ужиток. Із нашого женихання ні слави, ні вживку.
