Виволікати, -каю, -єш, сов. в. виволокти, -лочу, -чеш, гл. Выволакивать, выволочь, вытаскивать, вытащить. Насилу вправилась із вовком, виволікати поможи! Що написано пером, того не виволочеш волом.
Істовність, -ности, ж.
1) Съѣдобность.
2) Сытность, питательность. А що воно (сіно) до гстовности, — то Боже мій!
Козубня, -ні́, ж. = козуб. Гиря-мокотиря, собаки дражнила; собаки за нею, вона з козубнею. Ум. козубенька. Да й забрала той овес козубенькою увесь. Із лик плетені козубеньки, з якими ходять по опеньки.
Обвідьмитися, -млюся, -мишся, гл. Сдѣлаться вѣдьмой, колдуномъ.
Палюга, -ги, ж. Ув. отъ палка. Ой не бий мене, мати, товстою палюгою. Спороли батогами, а, за вислугу пилюгами.
Памула, -ли, ж. Илъ, тина. Ум. памулка.
Пообсіватися, -віємося, -єтеся, гл. Окончить сѣять. За годинки люде пообсівалися.
Пообтикати, -ка́ю, -єш, гл. Обтыкать (во множествѣ).
Смеречок, -чка, м. — жабій. Pacт. Equisetum.
Хрещатик, -ка, м. Перекрестокъ.
