Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

дужчати

Дужчати, -чаю, -єш, гл. 1) Дѣлаться сильнѣе. 2) Выздоравливать, оправляться. Черк. у.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 453.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ДУЖЧАТИ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ДУЖЧАТИ"
Дотовкти́, -вчу́, -че́ш, гл. Дотолочь.
Загили́ти Cм. загилювати.
Ле нар. = лем. Желех.
Набо́жний, -а, -е. Набожный, благочестивый. Набожний, як жид подорожній. Чуб. І. 268.
Обвалювати, -люю, -єш, сов. в. обвалити, -лю, -лиш и обваля́ти, -ля́ю, -єш, гл. 1) Обваливать, обвалить, отвалить. 2) Валять, свалять (сукно).
Підсолоджувати, -джую, -єш, сов. в. підсолодити, -джу, -диш, гл. Подслащивать, подсластить.
Приволока, -ки, ж. Рыболовная сѣть.
Салянка, -ки, ж. пт. Синица, Partis. Мнж. 192.
Ф'ю! меж. для выраженія свиста. Шейк.
Чертити, -чу, -тиш, гл. = черкати 4. Не черти, бо воза поламаєш. Ном. № 3501.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ДУЖЧАТИ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.