Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

дужчати

Дужчати, -чаю, -єш, гл. 1) Дѣлаться сильнѣе. 2) Выздоравливать, оправляться. Черк. у.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 453.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ДУЖЧАТИ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ДУЖЧАТИ"
Боягуз, -за, м. = боюн. Св. Л. 219. Ой ти, боягузе! своєї тіни боїшся. Фр. Пр. 113.
Грущи́на, -ни, ж. Груша, незначительная, плоховатая груша. Желех.
Ех! меж. Эхъ! Ех, говорить, мало! Хоть би ще трошки дали. Рудч. Ск. II. 83. Чого ти, жінко, плачеш? — Ех, чоловіче, чого я плачу! А зробиш мені те, що я тебе буду просити? Рудч. Ск. І. 80. Ех, як би то!... Та що й казать! Кебети не маю. Шевч. ІІ. 3.
Назнамена́ти, -на́ю, -єш, гл. Обозначить. Чого на місяці тиї плями?.. — То ще як Каїн убив Авеля, то Бог назнаменав на місяці той гріх своєю рукою. К. ЧР. 148.
Нуздати, -даю, -єш, гл. Зануздывать, надѣвать узду.
Обломитися, -млюся, -мишся, гл. Обломиться, сломаться. Вісь обломилась. К. I. 48.
Поблякнути, -ну, -неш, гл. Поблекнуть. Черниг. у.
Понадівати, -ваю, -єш, гл. Надѣть (во множествѣ). Понадівали, хто нову свиту, хто китаєву юпку. Кв. Понадівав на голову, на руки і на ноги. Рудч. Ск. І. 107. Понадівав на їх ксьондзівську одежу. Чуб. II. 603.
Поросюк, -ка, м. = порося.
Ухоркатися, -каюся, -єшся, гл. Умаяться. О. 1862. І. 38. Обидві ухоркались, аж піт пройняв. Мир. Пов. I. 113.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ДУЖЧАТИ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.