Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

рипяк

Рипяк, -ка, м. Раст. Arctium majus. Лв. 96.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 4, ст. 17.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "РИПЯК"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "РИПЯК"
Брезелія, -лії, ж. = бразолія. МУЕ. I. 175.
Володіти, -дію, -єш, гл. Владѣть.
Зазва́ти Cм. завивати.
Ледачи́на, -ни, об. = ледащо, ледащиця. Гол. II, 427. Вх. Лем. 431.
Люблязно́ нар. = люб'язно. Котл. Ен. VI. 34.
Насуватися, -ва́юся, -єшся, сов. в. насунутися, -нуся, -нешся, гл. 1) Надвигаться, надвинуться. 2) Появляться, появиться во множествѣ. Насунулось лиха до бісового батька. Ном. № 2022.
Оброчникувати, -ку́ю, -єш, гл. Исполнять обѣтъ. Не вперше нам оброчникувати, не вперше й покуту одбувати. К ЦН. 283.
Паклен, -ну, м. Раст. Acer campestre L. ЗЮЗО. І. 109.
Ткацький, -а, -е. Ткацкий. Ткацький цех. Котл.
Хвостовик, -ка, м. Часть плуга: клинь, при помощи котораго можно опускать плугъ глубже или мельче. Канев. у. Чуб. VII. 399.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова РИПЯК.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.