Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

рідішати

Рідішати, -шаю, -єш, гл. = рідшати.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 4, ст. 20.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "РІДІШАТИ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "РІДІШАТИ"
Будженина, -ни, буджениця, -ці, ж. = бужанина 1. Вх. Зн. 4. Шух. І. 37.
Дово́дець, -дця, м. Доказатель.
Згної́ти, -ною́, -їш, гл. Дать сгнить. Вже на тоці згноїв хліб Семен. Камен. у.
Люше́нний, -а, -е. Имѣющій люшню.
Нагремі́тися, -млю́ся, -ми́шся, гл. Нагремѣться. Настучиться, нагремиться, дрібен дощик зійде. Чуб. V. 144.
Орудник, -ка, м. Руководитель. І те велике, що він починає, орудників грядущих дожидає. К. ЦН. 200.  
Позахоплювати, -люю, -єш, гл. Захватить (во множествѣ). Де краща земля, то багачі позахоплювали. Харьк. у.
Сватальний, -а, -е. Употребляемый при сватаніи. Рушники сватальні давала.
Темляк, -ка, м. Часть уздечки: поводья съ наконечникомъ. Вас. 160.
Ухнути Cм. ухати.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова РІДІШАТИ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.