Виповзати, -заю, -єш, сов. в. виповзти, -зу, -зеш, гл. Выползать, выползти.
Вихованець, -нця, м. Воспитанникъ.
Володарька, -ки, ж. Владѣтельница, владѣлица.
Вудкало, -ла, вудко, -ка, с. = вудвуд.
Ді́вчи́на, -ни, ж. 1) Дѣвица, дѣвушка, дѣвочка. Під тією калиною стоїть козак з дівчиною. Дівчино моя зарученая, чого ж ти така засмученая? Погуляла дівчиною років зо три. 2) Также: Кра́сна ді́вчина. Названіе дѣвушки, стоящей около матері въ игрѣ въ ворона. 3) Ді́вчина з ві́драми. Одно изъ созвѣздій. Ум. Ді́вчинка, дівчи́нонька, дівчи́ненька. Ой у полі криниченька, — орли воду п'ють, а вже ж мою да дівчинку до шлюбу ведуть. Кохав козак дівчиноньку, як батько дитину. мн. ч. не имѣетъ, а въ необходимыхъ случаяхъ употребляется мн. ч. отъ дівча: дівча́та (Cм. Дівча).
Животи́ння, -ня, с. Внутренности. З дині треба викинути животиння.
Злегчи́тися, -чу́ся, -чи́шся, гл. Освободиться отъ бремени, родить. Я бачив, що вона була важкою, а тепер злегчилася, стала вже порожня.
Лу́згати, -гаю, -єш, гл. = лузати.
Паля, -лі, ж.
1) Свая. Поженуть чоловіка п'ятнадцять палі бить. Посеред ставу вбито чотирі палі товстеньких. палю забивати. Кромѣ прямого значенія: сильно выпивать, напиваться пьянымъ. Не за кожним разом таку палю забивали, хоча й на сухо ніхто не виїзджає.
2) Колъ. на палю вбивати. Сажать на колъ.
3) Дѣтск. палка.
4) Ударъ линейкой по рукѣ. палі дати. Ударить линейкой по ладони.
Порозважати, -жа́ю, -єш, гл. То-же, что и розважити, но во множествѣ.
