Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

рідний

Рідний, -а, -е. 1) Родной; родимый. Нема в світі правди — тільки рідна мати. Ном. № 9362. Товаришу, рідний брате, виклич дівчиноньку з хати. Мет. 76. 2)край. Родина. Треба ратувать рідний край. Стор. МПр. 57. Ум. рідненький, ріднесенький. Як мати рідненька, то й сорочка біленька. Ном. № 9364.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 4, ст. 20.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "РІДНИЙ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "РІДНИЙ"
Бадилля, -ля
Вилітати, -таю, -єш, сов. в. вилетіти, -лечу, -тиш, гл. 1) Вылетать, вылетѣть. Ластівки вилітають, годину обіцяють. Ном. № 309. Вилітали запорожці на лан жито жати. Шевч. 61. 2) Взлетать, взлетѣть на что. Курча часто вилітає на квочку. Грин. II. 20.
Ді́сний 2, -а, -е = Дійсний.
Добавля́ти, -ля́ю, -єш, сов. в. доба́вити, -влю, -виш, гл. Добавлять, добавить, прибавлять, прибавить.
Заполі́скувати, -кую, -єш, сов. в. заполоска́ти, -лощу́, -щеш, гл. 1) Заполаскивать, заполоскать, замывать, замыть. Жінка пішла заполіскувати рядно, бо в болото трохи закалялось. Н. Вол. у. Заполіскував у ставку конотопських молодиць та старих баб, мов плаття, та з півдесятка їх на смерть утопив. Кв. II. 152.
Нахварбувати, -бую, -єш, гл. Накрасить.
Облесливо нар. Льстиво. Ласкаво та облесливо говорила з ним. Левиц. Пов. 263.
Огвара, -ри, ж. Что-либо огромное, очень большое. Корова — огвара. Вх. Зн. 43.
Стугон, -ну, м. Глухой гулъ, глухой стукъ. Чую, десь коло хати стугон, наче що довбало глину. Новомоск. у.
Цегловий, -а, -е. Кирпичный. Драг. 418. Цеглова хата. Канев. у.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова РІДНИЙ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.