Викидати 1, -даю, -єш, гл.
1) Повыбрасывать, выбросить (все), посбрасывать. Пішов, ще разів зо два вніс дров, да й ті на попа викидав.
2) Начать колоситься. Жито викидало колос.
Гопа́к, -ка́, м. Родъ танца. Гопака вдарити. Побравшись у боки, вибивають під бандуру гопака веселії злидні.
Змовкати, -ка́ю, -єш, сов. в. змо́вк(ну)ти, -ну, -неш, гл. Смолкать, смолкнуть. Спи! — кажу йому. Він і змовкне.
Обсмикуватися, -куюся, -єшся, сов. в. обсмикатися, -каюся, -єшся и обсми́чуся, -чешся, одн. в. обсмикну́тися, -ну́ся, -не́шся, гл. Обдергиваться, обдернуться, оправиться. Панночка вертілась та обсмикувалась, як пташка.
Перегарчати, -чу, -чиш, гл. Прекратить ворчанье (о собакѣ).
Повимальовувати, -вую, -єш, гл. Нарисовать, написать красками, раскрасить (во множ.).
Пухлики, -ків, м. мн. Особымъ образомъ собранныя сборки на рукавѣ иногда и на воротѣ рубахи. Погано пухлики позбірала, треба дрібніше й рівніше.
Роздзвонитися, -ню́ся, -нишся, гл. Раззвониться.
Спільник, -ка, м.
1) Членъ товарищества, общества, артели, компаньонъ.
2) Соучастникъ, сообщникъ, сотоварищъ. Страх напав на синів Заведеєвих, що були спільниками Симонові.
3) Берущій землю съ половины. Спільники садили капусту з половини.
Хромий, -а, -е. Хромой. Хрома вівця.
