Безсилок, -лка, м. Безсильный человѣкъ. Тепер люде маленькі й безсилки. Безсилок і потужний слухав.
Відпіратися Ii, -раюся, -єшся, сов. в. відпертися, відіпруся, -прешся, гл. 1) Отпираться, отпереться (о запорѣ). 2) = відмагатися 1. Відпірайся, мій синочку, що коника та й не маєш.
Ду́рбас, -са, м. Дуракъ. Дурбас! мабуть очі в його випали із лоба.
Ковчег, -га, м. Ковчегъ. Увійшов Ной у ковчег.
Молі́ння, -ня, с. Моленіе, молитва. Яке вже там і моління.
Носач, -ча, м. Имѣющій большой носъ.
Огидник, -ка, м. Противный, отвратительный человѣкъ.
Повалитися, -лю́ся, -лишся, гл. Повалиться, свалиться, упасть. Як брат пива да й напився, по конику повалився. У свого кума Хмельницького дорогого напитку напився, у його долі спать повалився. У ніженьки повалилась. А то я як черкну його ножем по горлу, то він так і поваливсь.
Повикохувати, -хую, -єш, гл. Выростить, взлелѣять (многихъ). Дітей своїх він повикохував добре.
Сапкий, -а, -е. 1) Утомительный, трудный. Сапка дорога — бач, як коні засапались.
2) Рыхлый, сыпучій. Сніги були глибокі та сапкі.
