Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

ричати

Ричати, -чу́, -чи́ш, гл. = рикати. Угор.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 4, ст. 18.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "РИЧАТИ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "РИЧАТИ"
Вапельня, -ні, ж. Вапнярка.
Випнути, -ся. Cм. випинати, -ся.
Відтикати Ii, -каю, -єш, сов. в. відтикати, -тичу, -чеш, гл. 1) Обдергивать, обдернуть. Відтич спідницю, бо ходиш підтикана як чапля. 2) — копи. Отмѣчать копны, втыкая въ нихъ палки? Ном. № 10175.
Дити́нник, -ка, м. Матка, Uterus. Каневск. у.
Жи́рний, -а, -е. Откормленный, жирный. Диво, що жирний бик до роботи привик Волын. г., Ум. жирне́нький.
Кигикання, -ня, с. Крики чайки. Желех.
Нелинь, -ня, м. Дубъ, не теряющій листьевъ на зиму. Чуб. І. 132.
Хварба, -би, ж. 1) = фарба. Шевч. 517. 2) Кровь (у раненаго звѣря). Показав хварбу вовк. Волкъ раненъ, видны слѣды крови.
Хрьоп! меж. = хроп. Хрьоп мене межи плечі. Харьк.
Черня, -ні, ж. Забѣлина на зубахъ лошади. Херс. у.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова РИЧАТИ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.