Брехтя, -ті, ж. = брехуха. Там така брехтя! З неї всі брехні виходять. Харьк.

Ворона, -ни, ж. 1) Ворона. Ворона маненька, та ріт великий. Ном. 2) — морська. пт. = синьоворонка. Вх. Пч. II. 9.

Вухо, -ха, с. 1) Ухо. тепло, як у вусі. Очень тепло. Ном. № 10285. тихо, як у вусі. Полная тишина. роспустити вуха. Развѣсить уши, слушать со вниманіемъ и довѣріемъ. Cм. ухо. 2) Ушко сосуда. Шух. 264. 3) Часть кушки (Cм.). Шух. І. 169. 4) Ухо, проухъ въ различныхъ инструментахъ для продѣванія рукоятка (напр. въ сапі, въ большой пилѣ, топорѣ и пр.). Шух. І. 164. МУЕ. ІІІ. 30. Сим. 24. 5) Въ желѣзномъ лемехѣ плуга гнѣздо, въ которое вставляется чепіга. Вас. 199. 6) Шипъ бревна или бруса (въ постройкѣ, снарядѣ), входящій въ углубленіе. Шух. І. 90, 255. 7) Шипъ вала, которымъ валъ опирается на подставку. Шух. І. 235. 8) Шипъ, пятка дверей или воротъ, входящая въ гнѣздо и вращающаяся въ немъ. Шух. I. 87, 93. Ум. вушко, вушечко.

Дзелене́ць, -нця́, м. Зеленый (о вѣнкѣ). Віншуємо ті (дівчину) вінцем-дзеленцем. Kolb. І. 106.

Дриль, -ля, м. Снарядъ для сверленія.

Знахід, -ходу, м. Нахожденіе; находка. Желех.

Оків, око́ву, м. = вакарка. Шух. І. 186.

Пальчатка, -ки, ж. Перчатка. Де се ти найшов такі пальчатки? Сумск. у. (Испорченное русское: перчатка?).

Пучка, -ки, ж. Ум. отъ малоупотребительнаго пука (см.), но употребляется самостоятельно въ томъ-же значеніи. 1) Конецъ пальца на рукѣ, точнѣе: внутренняя часть конца пальца ка рукѣ; иногда въ значеніи: палець. З пучок та з ручок житимемо. Г. Барв. 231. Загнала шпичку під ніготь, а тепер пучку обриває. Харьк. г. Пучками, та ручками, мовляв, хліб заробляємо. Лебед. у. Я собі один одним, як пучка. Г. Барв. 191. Давай знімати каблучку з пучки. Г. Барв. 206. На одній руці пучки, та неоднакові. Ком. Пр. № 829. 2) Щепотка. Позич мені пучку соли. Харьк. Ум. пучечка. Панночка, чи глянула на нас, чи ні, — простягла дві пучечки поцілувати. МВ. (О. 1862. III. 37).

Цілоденне нар. Цѣлый день. Желех.