Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

ристю

Ристю нар. Рысью. Cм. ристь.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 4, ст. 18.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "РИСТЮ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "РИСТЮ"
Бриженята, -нят, бриженятка, -ток, с. мн. ум. отъ брижі.
Гонча́рний и ганча́рний, -а, -е. = Гончарський. Глина гончарна. Вас. 182.
Городя́нський, -а, -е. Принадлежащій или свойственный горожанамъ. Городянські діти. К. Оп. 98. Од ледачого товариства городянського не псувалась. К. Оп. 98. Городянські звичаї. Мир. Пов. II. 89.
Ма́чушин, -на, -не. Принадлежащій мачехѣ. Зімне сонце, як мачушине серце, зімне тепло, як мачушине добро. Ном. № 619.
Ньокати, -каю, -єш, сов. в. ньо́кнути, -кну, -неш, гл. Понукать, понудить лошадь словомъ ньо. Ньокни на сіру, бо зовсім не везе.
Пелеханка, -ки, ж. Неряха, неряшливая женщина. Угор.
Попелюха, -хи, ж. 1) Хохлатый жаворонокъ, Alauda rustica. 2) Тля травяная. Рк. Левиц. 2) = попелюх 2. Вх. Пч. II. 6.
Приблудний, -а, -е. Приблудившійся, приставшій. Не сподівайся дяки від приблудної псяки. Ном. № 4604.
Хлись меж. отъ гл. хлистати. Пуншу хлись! Котл. Ен. IV. 28.
Чий, чия́, чиє́, мѣст. Чей, чья, чье. Чиї ворота минеш, а попових ні. Ном. № 216. Чийсь. Чей то. Чиясь доля плаче. Ном. № 8877.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова РИСТЮ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.