Жа́лощі, -щей и -щів, ж. мн. 1) Скорбь, печаль. Прийми, матінко, віночок з ярої рути, з сердечок. — За жалощами не прийму, за слізоньками не бачу. Никла трава жалощами, гнулось древо з туги: дознавали наші предки тяжкої наруги. 2) Соболѣзнованіе, сожалѣніе. Тоді усі до Марусі: молодиці з питаннями та з жалощами, усі старі баби з радами.
Захита́тися, -та́юся, -єшся, гл. 1) Зашататься, заколебаться. Захиталась, відчинилась мертвецькая хата. 2) Поколебаться. Положи печаль на Бога, підкрепить він твою неміч і не дасть серед напасти захитатися святому.
Зда́ти, -ся. Cм. здавати, -ся.
Команка, -ки, ж. = команиця.
Пороспукатися, -каємося, -єтеся, гл. Лопнуть (о многихъ).
Пруський, -а, -е. Прусскій.
Розвій, -вою, м. Развитіе.
Сваненька, сванечка, -ки, ж. Ум. отъ сваха.
Собічити, -чу, -чиш, гл. Присваивать. Все собічить: і то моє, і се не ваше.
Солонище, -ща, с. = солонець 1. Збігаються як на солонище.
