Жениши́на, -ни, об. Одинъ изъ двухъ любящихъ: дѣвушка или парубокъ. Та чогось моя женишина смутна, невесела. Ой є в мене женишина не до тебе чорта. І на шлях теплицький справив сина Опанаса, щоб побачив і сподобав любу женишину. Лежить моя женишина як квітка в'яла.
Зцілющий, -а, -е. Цѣлебный, цѣлительный. Як зцілющий вітер від долин подише, хворі мої лоні міччу заколише. зцілюща й живуща вода. Мертвая и живая вода (въ сказкахъ). Набрала води зцілющої, попорськала, — так лежить зовсім так, як чоловік, тілько неживий. Набрала вона живущої води, дала йому в рот, — він і ожив. Cм. цілющий.
Налу́да, -ди, ж. Бѣльмо. Тепер пани ніц не бачат, бо мают налуди. Cм. полуда (на очах).
Нари́ти Cм. ii. наривати.
Обтопитися, -плюся, -пишся, гл. Окончить топку.
Пересторога, -ги, ж. Предостереженіе. Єдного пригода — другого пересторога. Гервасій не чув сієї перестороги.
Пір, по́ру, м. Лукъ порей.
Полутабенковий, -а, -е. Сдѣланный изъ полутабенку.
Присягати, -га́ю, -єш, сов. в. присягти, гну, -не́ш, гл. Присягать, присягнуть, клясться, поклясться. Свідки присягали в суді. Я иншу не люблю, Богом присягаю. Ой матінко моя, вже ж бо я не твоя: ой вже ж бо я того пана, що я з ним присягала.
Хмельнищина, -ни, ж. Эпоха Б. Хмельницкаго.
