Вершок, -шка, м.
1) Ум. отъ верх.
2) Дно шапки съ наружной стороны.
3) Верхняя часть очіпка.
4) Та часть курительной трубки, въ которую кладется табакъ.
5) Истокъ рѣки. Де річка Лива взяла свої вершечки.
6) Вершокъ. Лисина у шість вершків.
7) Сливки; сметана. Зо всіх гладишок чисто було вершечки поз'їдаю, наче той кіт. Cм. верхнина. Ум. вершечок.
Ді́лати, -лаю, -єш, гл. 1) Дѣйствовать. 2) = Ді́яти. Бог знає, що ділає.
Надсіка́ти, -ка́ю, -єш, сов. в. надсі́кти, -січу́, -че́ш, гл. 1) Надсѣкать, надсѣчь. 2) О лошади: сбивать, сбить, оцарапывать, оцарапать. Кінь надсік собі ногу.
Огребти, -ся. Cм. огрібати, -ся.
Перемокати, -ка́ю, -єш, сов. в. перемо́кти, -кну, -неш, гл. Перемокать, перемокнуть. Щоб не перемокли коноплі, пійшла на Сікновеніє тягати їх.
Прирвати, -рву, -рве́ш, гл. Дорвать, арвать еще.
Суш 2, -шу, м. Сухой вѣтеръ. Червона калино, чом ти в лузі стоїш? Ци ся сушу боїш?
Угайка, -ки, ж. Потеря времени. Як би з ранку зараз узялася була, то скільки б зробила, а то поки принесла то води, то кізяків, та поки посходились — от і вгайка.
Уклін, -лону, м. Поклонъ.
Чипавка, -ки, ж. Жердь на гребнѣ крыши на клуні, связывающая ключчя.