Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

рваниця

Рваниця, -ці, ж. Плоды, сорванные съ деревьевъ, а не стряхнутые.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 4, ст. 8.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "РВАНИЦЯ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "РВАНИЦЯ"
Добротво́рець, -рця, м. Благодѣтель.
Заміша́ння, -ня, с. Смятеніе, замѣшательство.
За́рід, -роду, м. Зародышъ. Желех.
Крампулець, -льця, м. Часть ткацкаго станка. Cм. верстат. Шух. І. 254.
Порічанин, -на, м. Прирѣчный житель. Сумск. у.
Посвідчити, -чу, -чиш, гл. Засвидѣтельствовать.
Пробабити, -блю, -биш, гл. Прожить, занимаясь акушерствомъ.
Урихтовувати, -вую, -єш, сов. в. урихтувати, -тую, -єш, гл. Улаживать, уладить, приладить. Шейк.
Учень, учня, м. Ученикъ. Ном. № 14055. Стор. І. 195. Не учень для вчителя, а вчитель для учня. О. 1862. І. 66. Осман, високий учень мій в рицарстві. К. МБ. X. 19.
Фарфур, -ра, м. Фарфоръ. Шейк.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова РВАНИЦЯ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.