Ганьбувати, -бу́ю, -єш, гл.
1) = ганити, ганьбити. Гарна дівка, ганьбувати ні за яку роботу не можна.
2) — ким. Браковать, порочить, презирать. Дівка ганьбує ним. Да чого, мила, смуткуєш, чи моєю маткою ганьбуєш?
3) Жить безчестно. Судив мені Бог та й п'яниченьку мужа, що він п'є і ганьбує, та ще й дома не ночує.
Деренча́ти, -чу́, -чи́ш, гл. 1) Дребезжать. 2) Жужжать. Увійшов у омшівник, бжола тільки що чути деренчить, ну, ще жива.
Догарцюва́тися, -цю́юся, -єшся, гл. Допрыгаться, доскакаться. А що, догарцювався, що й ногу вибив!
Засвіти́ти, -ся. Cм. засвічувати, -ся.
Кумівство, -ва, с. Кумовья. Ми собі кумівство, ходім трохи в домівство.
Пень, -пня, м. Пень. Голий, як пень. Ой пішов Опанас по горілку для нас, зачепився за пень та й стояв увесь день. пнем ста́ти, на пню стати. Упорствовать, заупрямиться. Внучечка як на пню стала: лікаря та й лікаря. у-пень. До чиста, совершенно. Рубати у-пень увесь народ. Ляхів, мостивих панів, у-пень рубайте. Та бодай же ти, корчмо... та й у-пень згоріла. на пні хліб. Хлѣбъ на корню. посивіти на пні. Состарѣться въ дѣвушкахъ. А що мені з того, що ви всі три посивієте на пні. 2) При укладкѣ сноповъ въ кладню (Cм.): каждый изъ четырехъ сноповъ, которые ставятъ въ центрѣ возлѣ остреви. Ум. пеньок, пеньочок. Стоїть у лісі на пеньку якийсь чоловік, а кругом того пенька вовк так скаче, так скаче, — хоче його з'їсти. мати собі на пеньку. Имѣть въ виду.
Поди, -дів, м. Низменныя мѣста, долина. Cм. під 1.
Просвіщатися, -щаюся, -єшся, гл.
1) = просвічатися.
2) Свѣтить. Ти, місяцю, просвіщайся.
Роговня, -ні, ж. Въ волынкѣ: рожекъ козы, прикрѣпленный къ концу трубки.
Споружитися, -жуся, -жишся, гл. Собраться со средствами, съ силами на что, приготовиться къ чему. Я тільки споруживсь іти в волость, аж і він тут їде. Що ти бовкунцем ореш? — Та нема паноче, другого волика; оце насилу споружились на одного.
