Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

ратовище

Ратови́ще, -ща, с. = ратище.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 4, ст. 7.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "РАТОВИЩЕ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "РАТОВИЩЕ"
Викладний, -а, -е. Понятный, ясный (о языкѣ). Их. Лем. 397.
Леда́ка, -ки, м. 1) Лѣнтяй. 2) Негодникъ, безпутникъ. Желех.
Мотилі́вка, -ки, ж. Названіе особаго рода пла́хти. КС. 1893. XII. 448.
Нехутко нар. Нескоро. Як мокре горить, так нехутко робить. Ном. № 10909.
Підлетіти Cм. підлітати.
Посів, -ву, м. Посѣвъ, сѣвъ. Із вороха осталось панові мішечків з п'ять, — тільки шо на посів. Грин. II. 70. В кого нема на посів, то (тому) й своїм засіє. Стор. II. 40.
Похлептати, -пчу, -чеш, гл. Похлебать, полокать. Желех. Собака похлептав трохи з миски борщу та й пішов.
Смеречнюк, -ка, м. пт. Fringilla (Pinicola) enucleator. Вх. Пч. II. 11.
Тухнути, -ну, -неш, гл. Спадать, опадать (объ опухоли).
Чілка, -ки, ж. = чулко. Угор.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова РАТОВИЩЕ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.