Багатирь, -ря, м.
1) Богачъ. Такий багатир, що не знає що́ то нема. Багатирь був, а жив, як убогі люде живуть. Багатир був! Що було в його поля, худоби, що всякого добра! Умре багатир, то йде за ним увесь мир, а вмре харпак — тільки піп та дяк.
2) Богатырь. Були вони багатирі: велику силу мали. Портрети всіх багатирів: як Александр цареві Пору давав із військом добру хльору...
Грі́шно нар. Въ грѣхахъ, грѣша. Грішно живе.
Закалю́жений, -а, -е. Испачканный въ жидкой грязи. Свиня закалюжена.
Залопоті́ти, -чу́, -ти́ш, гл. 1) Захлопать. Як засміється та залопотить у долоні. 2) Затопотать, побѣжавъ, побѣжать съ топотомъ. П'ятами накивав, аж залопотіло. Вовки як залопотіли, так їх більш ніхто й не бачив. Которі в плач, а хто в ноги, — тільки залопотіло.
Коров'яка, -ки, ж. Корова. Коров'яку продали та п'ять овечат.
Лікарстве́нний, -а, -е. Лѣкарственный, цѣлительный, имѣющій лѣчебную силу. Лікарственна горілка. Лікарственна вода. Павидло медове і кофій лікарственний.
Локомоти́ва, -ви, ж. Паровозъ, локомотивъ. Льокомотива свище там.
Ми́шка, -ки, ж. 1) Ум. отъ миша. 2) Непроизвольное подергиваніе мускуловъ. В Оришки... забігала по егіду мишка. Верхню губу мишка тіпала. 3) = мишокрілик.
Повивішувати, -шую, -єш, гл. Вывѣсить (во множествѣ).
Шихтарь, -ря, м. Рабочій, работающій при спускѣ срубленныхъ деревьевъ съ горъ внизъ; шихтарі стоять вдоль желобовъ, по которымъ спускается дерево и слѣдятъ за правильностью операцій.