Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

рапіти

Рапіти, -пчу, -пиш, гл. Шумѣть, стучать. Вх. Лем. 460.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 4, ст. 6.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "РАПІТИ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "РАПІТИ"
Болючий, -а, -е. Болящій. Яку велику і болючу ношу у серці рану. К. Псал. 210.
Бублишний, -а, -е. Бубличный, бараночный. Рудч. Ск. І. 188.
Допаса́ти, -са́ю, -єш, сов. в. допа́сти, -су́, -се́ш, гл. Оканчивать, окончить пасти.
Кобеняк, -ка, м. Суконная длинная верхняя одежда съ капюшономъ. Чуб. VII. 422. Чоловік в чорному кобеняку і татарській кучмі. Стор. МПр. 107. Під'їзжає якийсь чоловік до куріня, — кобеняком нап'явся, у простій одежині. Рудч. Ск. II. 206.
Ма́зальниця, -ці, ж. = мазільниця.
Незабутний, -а, -е. и — ній, -я, -є. Незабвенный. Марку, коханнячко моє незабутнє. Федьк. Сей незабутний час. К. ХП. 16.
Нидіти, -дію, -єш, гл. Прозябать, изнывать, скучать. Та ти пішов би між хлопці, погрався б! Чого нидієш у хаті? Св. Л. 39. Нидієте, а не живете. Мир. ХРВ. 87.
Печалування, -ня, с. Скорбь, печаль.
Слідець, -дця, м. Сыщикъ. І порішили вони чи так, чи инак, не жалуючи нічого, зловити отамана, і вирядили шукачів та слідців. МВ. ІІ. 29.
Цундрій, -рія, м. Оборвышъ, крайній бѣднякъ. Желех.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова РАПІТИ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.