Гозеро, -ра, с. = озеро. Іди у поле, там стоїть гозеро і коло гозера стоїть кобила.
Густи́рька, -ки, ж. Родъ рыбы.
Ді́ти, -те́й, с. мн. отъ дитя. Дѣти. Діти! діти! Добре з вами в літі, а зімувати — горювати. Прийми, мила, хоч малії діти! — Ой не хочу я дітей приймати, будеш, милий, і сам годувати. З діте́й вихо́дити. Выходить изъ дѣтскаго возраста. Діла небагато в Насті: ще тоді вона з дітей виходила. Ум. Ді́тки, ді́тоньки, ді́точки. Твої дітоньки плачуть, їстоньки хочуть. Дітки, ще короткий час я з вами. Клопочуся, бідкаюся з ночі до ночі, ніколи гаразд і діточками втішатися.
Зломити, -млю, -миш, гл.
1) Сломать, сломить. Із дерева сього зломити ти мусиш гільку хоть одну. Ой зломлю я і стопчу я рожу з калиною. Ми перстенчик зломимо, тобі жони не дамо. Прудко гонить, голову зломить.
2) Нарушить. Не зломлю... закону.
Малю́та, -ти, м. Малышъ.
Нашрітка, -ки, ж. Снарядъ для дѣланія дроби.
Перестрижка, -ки, м. Ум. отъ перестрига.
Путня, -ні, ж. Бочка.
Росприскуватися, -куюся, -єшся, сов. в. роспри́скатися, -каюся, -єшся, гл.
1) Разбрызгиваться, разбрызгаться. Вода росприскалася.
2) Сердиться, разсердиться, расходиться. Як росприскається мій Антосьо! е, як та вода на лотоках. Якого ти біса так росприскався?
Саморуйнування, -ня, с. Самоуничтоженіе.
